gestures of archiving

An archive is always a form of storage, of preservation, of ordering and structuring, of remembering. Archives shape our present. They are sites of knowledge that perpetuate power relations and forge our collective memory.

…
 
An idyllic meadow between Schwaz and Buch (Tyrol) was once the site of a Nazi forced labour camp. People interned there in 1944 were made to work for the Nazi arms industry in harrowing conditions underground in the nearby mine. Many died.
At the end of the war, the area was declared part of the French occupation zone and the labour camp became a denazification camp named “Oradour” to commemorate a small French village that had been destroyed, and its inhabitants massacred by the SS Panzer Division „Das Reich“ in 1944.
 
High ranking Nazis, many of whom were local residents, were among those detained in Schwaz at the Oradour denazification camp. In 1948, Oradour became „St. Margarethen“, a refugee camp for displaced persons predominantly from Central, Eastern and Southern Europe. From 1954 until the 1980s, the barracks served as accommodations for impoverished families from Schwaz and the surrounding area. The remaining barracks were demolished in the late 1980s.
 
Today, beyond the kitsch scenic backdrop, like something out of a Tyrolean tourist brochure, there is not much left to remind us of the history of this site.
In 2015, the city of Schwaz erected a rust-brown stele bearing a cut-out of the name “Oradour”.
Giving the stele this name shifts and transports the atrocities that took place here to someplace distant, Oradour-sur-Glane. Our gaze is directed to France, to this site of victims, and away from a site of perpetrators right here.
 
“Oradour” is representative of many places and events in the world. It raises the question of what we are willing to remember? What is visible and what is not? How do we move from remembrance to political imagination and from imagination to political action? For what do we assume responsibility, or rather: which narrative of history are we prepared to be held accountable for?^[1]

… 

An essential aspect of the exhibition "gestures of archiving" is to establish a connection between artistic practice and research in an international context, as well as addressing local issues related to the culture of remembrance.

The invited artists Andrii Dostliev (UKR), Olia Fedorova (UKR), Thomas Heise (DEU), Nikita Kadan (UKR), Eduardo Molinari (ARG), Isabel Peterhans (CHE), Simone Schönett (AUT), Esther Strauß (AUT), Miriam Visaczki (DEU), and Claire Waffel (DEU) show various approaches and methods in their works, exploring forms of memory culture, history, politics, and territory.

They tell a plural story from a diverse range of social, cultural and political contexts, spanning the spectrum from the local Vergangenheitsbewältigung (process of coming to terms with the past), the search for acknowledgement, various dictatorships of the world through to the current war in Ukraine, thus providing an insight into the burning issues of our time.

‍

Curated by Nadja Ayoub and Iryna Kurhanska.

In cooperation with Jenische Archiv (a project of the Initiative Minderheiten Tirol) and Office Ukraine Innsbruck.

‍

This exhibition is part of the cooperation project "Memories of Memories" of the Tiroler Landesmuseum with numerous museums in the region (Klangspuren Schwaz, Kunstraum Schwaz, Museum der Völker, Rabalderhaus, Toni Knapp Haus, and the Stadtarchiv Schwaz, Klocker Museum in Hall), as well as in Innsbruck-city, including the Institute of Design of the Faculty of Architecture and Tyrolean Regional Theatre.

‍

‍

^[1] see: Arye Wachsmuth: Tirol: Fehlendes Geschichtsbewusstsein, 19.9.2022, https://www.derstandard.at/ story/2000139202165/tirol-fehlendes-geschichtsbewusstsein (last called 25.09.2023)


український:

‍

gestures of archiving

Андрій Достлєв, Оля Федорова, Томас Хайзе, Нікіта Кадан, Едуардо Молінарі, Ізабель Петерханс та Сімона Шьонетт, Естер Штраус, Міріам Візацкі та Клер Вафель

‍

Кураторки: НадяАюбтаІринаКурганська

Архів — це завжди вид сховища, форма зберігання, упорядкування, структурування,пам'яті. Архіви формують наше сьогодення. Це місця знань, які закріплюютьвладні відносини і формують нашу колективну пам’ять.

…

Ідилічна долина між містами Швац і Бух (Тіроль) колисьбула місцем нацистського табору примусової праці. Люди, інтерновані туди в 1944 році, змушені були працюватина нацистську військову промисловість у жахливих умовах під землею в сусіднійшахті. Наприкінці війни ця територія була оголошена частиною французькоїокупаційної зони, а табір став табором денацифікації, названим “Орадур" назгадку про маленьке французьке село, яке було зруйноване, а його мешканці вбитітанковою дивізією СС "Das Reich" у 1944році.

Високопоставлені нацисти, багато з яких були місцевимижителями, були серед тих, кого утримували у Шваці в денацифікаційному таборіОрадур. У 1948 році Орадур перетворився на "Сент-Маргаретен" — табір для біженців, переважно з Центральної, Східної та ПівденноїЄвропи. З 1954 до 1980-х років бараки слугували житлом для бідних сімей зіШвацу та околиць. Решта бараків були знесені наприкінці 1980-х років.

Сьогодні, окрім кітчевого пейзажного тла, схожого натірольську туристичну брошуру, мало що вказує на те, що це місце має історію.2015 року в місті Швац встановили іржаво-коричневу стелу з вирізаною на нійназвою "Орадур". Те, що на стелірозмістили саме цей напис, зміщує і переносить звірства, що відбувалися тут, убільш віддалене місце, Орадур-сюр-Глан. Наш погляд спрямований на Францію, намісце жертв, а не на місце злочинців, яке розташоване тут.

"Орадур" репрезентуєбагато місць і подій у світі. Це порушує питання про те, що ми хочемо пам'ятати? Що є видимим, а що ні? Як ми переходимо відпам'яті до політичного уявлення і від уявлення до політичної дії? За що ми беремо на себе відповідальність, а точніше: за який наративісторії ми готові нести відповідальність?^[1]

…

Важливим аспектом виставки "gestures of archiving" є встановлення зв'язку між мистецькою практикою та дослідженнямив міжнародному контексті, а також звернення до локальних питань, пов'язаних зкультурою пам’яті.

Запрошені художники Андрій Достлєв (Україна), Оля Федорова (Україна), Томас Хайзе (Німеччина), НікітаКадан (Україна), Едуардо Молінарі (Аргентина), Ізабель Петерханс (Швейцарія),Сімона Шьонетт (Австрія), Естер Штраус (Австрія), Міріам Візацкі (Німеччина) та Клер Вафель (Німеччина) демонструють у своїх роботахрізні підходи та методи, досліджуючи форми культури пам’яті, історії, політикита території.

Вони розповідають множинну історію з різнихсоціальних, культурних і політичних контекстів, охоплюючи спектр від місцевого Vergangenheitsbewältigung(процеспримирення з минулим), пошуківвизнання, різних диктатур у світі до нинішньої війни в Україні, і таким чиномдають уявлення про актуальні проблеми нашого сьогодення.

Ця виставка є частиною спільного проєкту "Спогади про спогади" Tiroler Landesmuseum з численнимимузеями регіону (Klangspuren Schwaz, KunstraumSchwaz, Museum der Völker, Rabalderhaus, Toni Knapp Haus, StadtarchivSchwaz, Klocker Museum in Hall), а також у місті Інсбрук, зокрема з Інститутомдизайну архітектурного факультету та Тірольським регіональним театром.

^[1]Пор. Arye Wachsmuth:Tirol: Fehlendes Geschichtsbewusstsein, 19.9.2022,https://www.derstandard.at/story/2000139202165/tirol-fehlendes-geschichtsbewusstsein.

‍

Image © Nadja Ayoub

‍

‍